Історія м'якої іграшки почалася в 70-і
роки 19 століття в Німеччині. Багато жіночих журналів у той час почали
друкувати викрійки та поради щодо власноручного виготовлення м'яких іграшок. У
1879 р. мешканка німецького міста Гінген Маргарет Штайфф, з дитинства прикута
до інвалідного візка, пошила кілька кумедних іграшок у вигляді звірів в якості
подарунка для своїх племінників на Різдво. Іграшки страшенно сподобалися
сусідам, і незабаром у Маргарет Штайфф вже було багато замовлень на
виготовлення іграшок. Батько молодої рукодільниці відкрив невелику майстерню, в
якій Маргарет та її сестри виготовляли м'які іграшки. Вже через кілька років
майстерня перетворилася на фабрику іграшок «Steiff». Саме там в кінці 20-го
століття "народилася" іграшка, яка згодом стала улюбленою у багатьох
країнах світу. Це плюшевий ведмедик. Звичайно, ведмедів робили і раніше, але
художник Ріхард Штайфф, один з племінників Mаргарет, придумав поєднати
конструкцію м'якої іграшки та ляльки. У ведмежати, виготовленого за його
ескізами особисто Маргарет Штайфф, передні і задні лапи рухалися на шарнірах.
У 1902 в США з президентом Теодором Рузвельтом трапилася історія, яка згодом привела до появи всім відомого ведмедика Тедді. Теодор Рузвельт був на полюванні у лісах на кордоні штатів Міссісіпі і Луїзіани. Але полювання не склалося, оскільки ведмедя знайти не вдалося. Щоб президент не засмутився, люди, що його супроводжували, наказали будь-що знайти ведмедя, доставити його на галявину і прив'язати до дерева, щоб президент ніби випадкоко побачив його. Теодор Рузвельт побачив ведмедя і, хоч і був пристрасним мисливцем, стріляти відмовився. Він обурився тим, що йому запропонували стріляти в беззахисного прив'язаного звіра і крикнув "Пощадіть ведмедя!". Історія потрапила в газету «Washington Post», і малюнок до неї вийшов дуже кумедним: художник намалював смішного ведмедика з круглими очима і великими вухами.
Американці перейнялися симпатією до свого президента за його порядний вчинок. А заодно і до ведмедів. Емігрант з Росії Моріс Міктом виставив у вітрині свого невеликого магазинчика іграшкового ведмедика, якого пошила його дружина зі шматочків тканини і набила тирсою, а поруч з іграшкою повісив вирізку з газети з історією про Рузвельта і ведмедя. Біля вітрини зупинялися перехожі і дивилися на іграшку. Багато хто хотів її купити, тож незабаром Роза і Морріс стали виготовляти іграшкових ведмедів на продаж. Кажуть, що, коли іграшка вже добре продавалася, Морріс Міктом написав лист Теодору Рузвельту і попросив дозволу назвати ведмежатко скороченим від Теодор ім'ям «Тедді». Президент такий дозвіл дав. Так в Америці з'явилася іграшка - ведмежатко Тедді (Teddy Bear). Незабаром Морріс Міктом відкрив іграшкову фірму "Ideal Novelty and Toy Co". Ведмедик Тедді користувався величезним успіхом. У 1903 році велика іграшкова фірма «Butler Brothers» уклала з Міктомом угоду про масове виробництво плюшевих ведмедів.
У 1902 в США з президентом Теодором Рузвельтом трапилася історія, яка згодом привела до появи всім відомого ведмедика Тедді. Теодор Рузвельт був на полюванні у лісах на кордоні штатів Міссісіпі і Луїзіани. Але полювання не склалося, оскільки ведмедя знайти не вдалося. Щоб президент не засмутився, люди, що його супроводжували, наказали будь-що знайти ведмедя, доставити його на галявину і прив'язати до дерева, щоб президент ніби випадкоко побачив його. Теодор Рузвельт побачив ведмедя і, хоч і був пристрасним мисливцем, стріляти відмовився. Він обурився тим, що йому запропонували стріляти в беззахисного прив'язаного звіра і крикнув "Пощадіть ведмедя!". Історія потрапила в газету «Washington Post», і малюнок до неї вийшов дуже кумедним: художник намалював смішного ведмедика з круглими очима і великими вухами.
Американці перейнялися симпатією до свого президента за його порядний вчинок. А заодно і до ведмедів. Емігрант з Росії Моріс Міктом виставив у вітрині свого невеликого магазинчика іграшкового ведмедика, якого пошила його дружина зі шматочків тканини і набила тирсою, а поруч з іграшкою повісив вирізку з газети з історією про Рузвельта і ведмедя. Біля вітрини зупинялися перехожі і дивилися на іграшку. Багато хто хотів її купити, тож незабаром Роза і Морріс стали виготовляти іграшкових ведмедів на продаж. Кажуть, що, коли іграшка вже добре продавалася, Морріс Міктом написав лист Теодору Рузвельту і попросив дозволу назвати ведмежатко скороченим від Теодор ім'ям «Тедді». Президент такий дозвіл дав. Так в Америці з'явилася іграшка - ведмежатко Тедді (Teddy Bear). Незабаром Морріс Міктом відкрив іграшкову фірму "Ideal Novelty and Toy Co". Ведмедик Тедді користувався величезним успіхом. У 1903 році велика іграшкова фірма «Butler Brothers» уклала з Міктомом угоду про масове виробництво плюшевих ведмедів.
Немає коментарів:
Дописати коментар